тривати — а/ю, а/єш. 1) тільки 3 ос. Відбуватися протягом певного відрізка часу. || Існувати, бути. || Продовжуватися. || Бути, триматися (про погоду, явища природи тощо). 2) діал. Жити, існувати. 3) заст. Чекати … Український тлумачний словник
тривати — 1 дієслово недоконаного виду відбуватися протягом певного відрізку часу; існувати; бути про явища природи тривати 2 дієслово недоконаного виду існувати; чекати … Орфографічний словник української мови
копошитися — тривати, тягнутися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
тырвати — тривати (не стырваво и два тыжні, як я сья оженив) … Лемківський Словничок
вестися — веде/ться; мин. ч. ві/вся, вела/ся, вело/ся; недок. 1) Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2) безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3) розм. Бути в наявності, існувати. 4) розм., заст. Жити, плодитися. 5) безос. Іти, складатися так чи інакше (про… … Український тлумачний словник
відбуватися — а/юся, а/єшся, недок., відбу/тися, бу/дуся, бу/дешся; мин. ч. відбу/вся, ла/ся, ло/ся; мн. відбули/ся; док. 1) тільки 3 ос. Проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо). 2) чим. Не бажаючи робити що небудь належним чином … Український тлумачний словник
волоктися — очу/ся, о/чешся і розм. волікти/ся, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. волі/кся, волокла/ся, волокло/ся і волікла/ся, волікло/ся; недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) розм. Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості … Український тлумачний словник
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник